Про особистостей, які творили історію організації, як на Обнова-фесті гартували сталевий характер українців та чому важливі такі організації в Україні.
У вересні чернівецьке товариство студентів-католиків «Обнова» відзначило 25-річчя свого заснування. Молодіжна організація за цей час започаткувала молодіжний етнодуховний фестиваль «Обнова-фест» – один із найбільших опенейрів на заході Україні. Вони проводили тричі фестиваль «Дух лицарства», 15 разів ішли в пішу прощу до Зарваниці. А ще це товариство поєднало більше десятка пар та офіційно зареєструвало академічну «Обнову».
«Шпальта» поговорила з керівником академічного товариства «Обнова» Мар’яном Лазаруком про те, скільки загалом років організації, яка їхня місія, про духівника, який офіційно проголошений святим, та 14-річну доньку Мар’яна Євдокію, яка вже долучається до товариства, до якого свого часу вступили її батьки.
Мар’ян Лазарук. Фото Ігоря Константинюка
«Обнові» в Україні – 93
«Обнові» у Чернівцях 25 років, а загалом 93. 2030-го ми будемо святкувати столітній ювілей організації. Річ у тім, що на початку 30-х років минулого століття митрополит Андрей Шептицький заснував товариство, покликанням якого було стати містком між освітою, університетами, професійним середовищем та церквою. Аби активні миряни добре розуміли свою віру, себе, зв’язок із церквою і кожен у своєму середовищі був носієм віри. Це була глобальна ідея митрополита Шептицького, закладена 100 років тому.
Був період, коли «Обнова» активно працювала у Львові, орієнтовно з 1930 до початку 1940-вих. Але в радянський час припинила свою діяльність, бо совіти переслідували греко-католицьку церкву й усе, що пов’язано з нею.
Тоді «Обнова» працювала в еміграції, де стала дуже поширеною. Українці виїжджали хвилями та створювали товариства за кордоном, зокрема у Бельгії, Нідерландах, США та Канаді.
В Україні «Обнова» в 1930-х роках була локалізована на Галичині. А згодом ця «закваска» розлетілася по всьому світу. І в 1950-70-х роках було як мінімум дві федерації «Обнови» – одна в Канаді, інша в Європі.
Товариства обновлян існували в Австралії, навіть якийсь період на півночі Африки – там, де були українські емігранти та церква, вони об’єднувалися в інтелектуальні середовища.
Зараз ми потроху докопуємося до архівів і можемо уявити собі масштаб «Обнови» того часу. Це були з’їзди сотень людей.
Після відновлення незалежности України, на початку 1990-х років, у Львові відновили товариство «Обнова». Відтак вони з’явилися у Тернополі та Чернівцях – 1998 року.
Засновниця і першоголова у нашому місті – Ірина Микитюк. Надія Магдяк, Олеся Павлючок, Ігор Скутар, Тарас Лазарук – це люди, які долучилися до започаткування «Обнови» у Чернівцях.
Мар’ян Лазарук долучився до товариства студентів-католиків учнем. Активну діяльність розпочав із 2000 року. Згодом очолив «Обнову» у Чернівцях. Три роки був головою студентського товариства. 2002 року «Обнова» об’єдналася з іншими товариствами України у федерацію. Мар’ян був її президентом два роки.
Через 20 років – 2022-го – у Чернівцях заснували академічне товариство «Обнова». Нині Лазарук – голова Чернівецького академічного католицького товариства «Обнова».
Мар’ян Лазарук. Фото Ігоря Константинюка
Що таке «Обнова» і яка її роль
Перш за все – це середовище активних мирян (це громадські активісти, які мають духовну основу), у яких є покликання розвиватися, усвідомлення, хто вони. Хто має свою християнську ідентичність та місію нести це до свого середовища.
У 1930-роках в «Обнови» було дуже класне гасло, і воно нині дуже актуальне: «Все найкраще для України, а Україна – для Бога».
Місія «Обнови» – зміна середовища та всього, що нас оточує, в дусі християнських цінностей.
«Доньки нашого духівника прославляють Україну на світових турнірах»
За 25 років роботи у Чернівцях через «Обнову» пройшли орієнтовно 250-300 осіб. Хтось був активним, хтось пробув лише квартал або пів року. Є знакові особистості, на яких базувалося товариство.
Літо 2008 року. Обновляни з духівником – святої пам’яті отцем Дмитром Винником. Фото надав Мар’ян Лазарук
Це не тільки учасники товариства, а й наші духівники. Наприклад, отець Дмитро Винник, який разом із дружиною Іриною трагічно загинули 2014 року. Саме він зробив значний внесок у розвиток «Обнови» та поєднав багато пар. Дуже раді, що він був у нашому житті. Це приклад священства, любови, добра та світла. Зараз родину Винників прославляють сестри, донечки отця Дмитра та пані Ірини – Марія і Соломія. Вони представляють Україну на різних змаганнях із боротьби та впевнено й уперто йдуть до своєї олімпійської нагороди.
Започаткували цикл – відновлення України
Нині духівником академічної чернівецької «Обнови» є правлячий єпископ Чернівецької УГКЦ – владика Йосафат Мощич. Саме він дав поштовх організації – створити академічне товариство.
2021 рік. Етнодуховний Обнова-фест у Центральному корпусі ЧНУ ім. Ю. Федьковича, присвячений 30-річчю української Незалежности. Фото надав Мар’ян Лазарук
Наразі академічній «Обнові» рік. Мені довірили функцію бути її координатором. Ми концентруємося на ідеї творення середовища, де кожен може бути собою, реалізувати таланти і разом змінювати наше середовище в місті, державі, доносити нашу місію, ідею. Це зміни в межах християнського контексту.
Академічна «Обнова» започаткувала цикл – відновлення країни. Ми вже працюємо над тим, що можна зробити сьогодні, не чекаючи завершення війни. Зокрема, в історичному аспекті – які помилки врахувати, аби в майбутньому Україна була максимально інтегрована до цивілізованої світової спільноти, об’єднана, щоб не було поділу мови тощо. Також працюємо над тим, як відбудовувати країну.
Мета – формувати кращі цінності українця
Наша діяльність має два вектори. Перший – внутрішній. Це постійні зустрічі, засідання, історичні аспекти нашої діяльности: внутрішній вишкіл, спорт та активний відпочинок. Другий вектор – зовнішній, який ми втілюємо в місцях, де проживаємо.
Проведення конференцій, благодійних акцій, культурологічних подій. Так з’явився Обнова-фест. Одна з найбільших музичних подій у краї. Вірю, що після перемоги фестиваль відновимо. Місту не вистачає такої події. Тож наступний захід присвятимо перемозі.
Фестиваль «Обнова-фест»
Власне, основна місія організації – формування того середовища, яке далі буде поширюватися у більших колах та пропагувати ідеї.
Скажімо, Обнова-фест має етнодуховну складову, фестиваль «Дух лицарства» – патріотичної пісні. Ці фестивалі ми проводили не просто так. Довго думали, якою має бути місія фесту, шукали внутрішніх стимулів.
Наша мета – не розважати людей, а формувати справжні цінності, установки, які проявляються, коли настає вирішальний момент.
«Обнова» долучається до волонтерства, організувала багато заходів і подій. Але головне – середовище, яке продукує лідерів, свідомих громадян, християн. Це кузня кадрів, завдяки якій потім ці люди можуть реалізуватися в житті та змінити середовище.
Зустріч обновлян у Чернівцях із нагоди 25-річчя створення товариства, 30 вересня 2023 року. Фото надав Мар’ян Лазарук
«Наші діти є потенційним наступним поколінням обновлян»
В «Обнові» поєднали своє життя орієнтовно 15 пар учасників товариства. Все просто – люди багато часу проводять разом, пізнають одне одного. «Обнова» – це класні емоції. У нашій атмосфері дуже легко розгледіти супутника життя. Ці подружжя вже мають діток, які є потенційним наступним поколінням обновлян.
2021 рік. Патріарх УГКЦ Святослав Шевчук – почесний гість Обнова-фесту. Фото надав Мар’ян Лазарук
Цікаво, що за 25 років «Обнови» було відчуття, що цей вогонь згасає. Були періоди злетів та падінь. Були часи, коли в нас налічувалося 50 осіб на засіданні, а було, коли залишалося 4-5 людей. Здавалося б, невже це все? Але цей механізм настільки загадковий, що з’являлися нові люди, які запалювалися ідеєю, брали участь. Відбувалося оновлення. Дуже цікаве це зерно, яке закинув 100 років тому митрополит Шептицький – як воно розвивається і які плоди дає.
У Мар’яна теж обновлянська сім’я. Разом із дружиною Яриною вони виховують трьох дітей: двох дівчаток – Євдокію і Ганнусю, та сина Марка. Євдокія навчається у 9 класі й уже цікавиться обновлянськими подіями, приходить на зустрічі. Ганнуся – учениця третього класу, Марко – другого.
Євдокія – артистка театру «Гердан». Сподіваємося, доньці теж буде цікава ідея організації «Обнова».
«Що сильніше ядро, то довше буде існувати організація»
На початку 2000-років у Чернівцях створили десятки молодіжних організацій, які пропагували різні ідеї. Більшість із них припинила роботу через декілька років. Із них досі функціонують «Пласт» та «Обнова». Мар’ян Лазарук вважає, що сильніше ядро організації, то довше вона існуватиме. А ще каже, що вони виконують важливу роботу для суспільства та держави.
Справа у ядрі. Доки є міцна основа, яка тримає довкола себе, доти це ядро сильне й організація буде існувати. Скажімо, «Пласт» та «Обнова» – це організації, у яких сторічні історії і які одні з перших постали в незалежній Україні. На початку 2000-х у Чернівцях існували десятки класних організацій, які мали дуже гарні ідеї. Багато з них, на жаль, зникли. Це недобре, бо організації заповнюють таку потребу, як спілкування, творять громадянське суспільство.
Обнова, 2023 рік. Роздуми над місією товариства у складні для України часи. Фото надав Мар’ян Лазарук
Нині у Чернівцях є дуже цікаві проєкти, молодіжні простори, там буяє життя, і це круто. Організації переродилися в коворкінги, що є хорошим знаком.
Я дуже вдячний «Обнові», бо завдяки їй міг сформуватися, зрозуміти краще себе, знайти однодумців та приятелів. Такі організації дуже цінні. Загалом назва «Обнова» є знаковою для мене, адже і свою професійну кар’єру розвиваю у компанії, яка має аналогічну назву. До речі, також близькій до цінностей товариства.
«Обнова» має свого святого
«Обнова» має свого святого, офіційно проголошеного мученика за віру. Це духівник організації у Львові у 30-х роках – отець Микола Конрад. Його вбили більшовики 1941 року.
2001-го в Україну приїжджав Папа Римський і проголосив новомучеників, які загинули за віру. Серед них був і отець Микола Конрад.
2021 рік. Сплав по Дністру. Фото надав Мар’ян Лазарук
У прощі до Зарваниці. 150 кілометрів пішки. Традиція, якій уже 15 років. Фото надав Мар’ян Лазарук
Етнодуховний фестиваль «Обнова-фест», який організовують із 2008 року.
Фото надав Мар’ян Лазарук
Джерело: Шпальта
